Від Івана 5:10-35 in Ukrainian

¹⁰ І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.

¹¹ Відказав їм: Хто оздоровив мене, той мені сказав: Візьми постіль твою, та й ходи.

¹² Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постіль твою, та й ходи?

¹³ Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місці тому.

¹⁴ Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.

¹⁵ Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.

¹⁶ За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.

¹⁷ Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.

¹⁸ За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.

¹⁹ Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нічого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.

²⁰ Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому діла, щоб ви дивувались.

²¹ Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлюе.

²² Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,

²³ щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.

²⁴ Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.

²⁵ Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.

²⁶ Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,

²⁷ і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.

²⁸ Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,

²⁹ і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.

³⁰ Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.

³¹ Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.

³² Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченне, котре про мене сьвідкує.

³³ Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правді.

³⁴ Я же не від чоловіка сьвідченне приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.

³⁵ Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину еьвітлом його.

¹⁰ тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

¹¹ А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

¹² А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

¹³ Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

¹⁴ Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

¹⁵ Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

¹⁶ І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

¹⁷ А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

¹⁸ І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.

¹⁹ Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

²⁰ Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.

²¹ Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

²² Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,

²³ щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.

²⁴ Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.

²⁵ Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

²⁶ Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

²⁷ І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

²⁸ Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

²⁹ і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

³⁰ Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

³¹ Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

³² Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

³³ Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.

³⁴ Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

³⁵ Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.