Від Івана 4:33-49 in Ukrainian

³³ Казали ж ученики один до одного: Хиба хто приніс Йому їсти?

³⁴ Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його діло.

³⁵ Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяці, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.

³⁶ І приймає жнець плату, й збирає овощ у житте вічне, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.

³⁷ Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сіє, а инший, хто жне.

³⁸ Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.

³⁹ З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав мені все, що зробила.

⁴⁰ Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.

⁴¹ І багато більше увірувало за слово Його.

⁴² А тій жінці казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справді Спас сьвіту Христос.

⁴³ Через два ж днї вийшов звідтіля та прийшов у Галилею.

⁴⁴ Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.

⁴⁵ Як же прийшов у Галилею, прийняли Його Галилейцї, бачивши все, що зробив у Єрусалимі на сьвята: бо й вони ходили на сьвята.

⁴⁶ Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі.

⁴⁷ Сей, почувши, що Ісус прибув із Юдеї в Галилею, прийшов до Него, й благав Його, щоб пійшов та оздоровив сина його, бо мав умерти.

⁴⁸ Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.

⁴⁹ Каже до Него царський: Господи, йди перш, ніж умре дитина моя.

³³ Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?

³⁴ Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.

³⁵ Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!

³⁶ А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.

³⁷ Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.

³⁸ Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.

³⁹ З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!

⁴⁰ А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.

⁴¹ Значно ж більш вони ввірували через слово Його.

⁴² А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!

⁴³ Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

⁴⁴ Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.

⁴⁵ А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.

⁴⁶ Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.

⁴⁷ Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

⁴⁸ Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!

⁴⁹ Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!