Від Івана 2:2-25 in Ukrainian

² запрошено ж і Ісуса, й учеників Його на весїллє.

³ І, як не ставало вина, каже мати Ісусова до Него: Вина не мають.

⁴ Рече їй Ісус: Що менї й тобі, жено? ще не прийшла година моя.

⁵ Каже Його мати слугам: Що вам скаже, робіть.

⁶ Стояло ж там шість камяних водників про очищеннє Жидівське, що містили відер по два або по три.

⁷ Рече їм Ісус: Поналивайте водники водою. І поналивали їх аж по верх.

⁸ І рече їм: Черпайте тепер, та й несїть до старости. І понесли.

⁹ Як же покоштував староста води, що сталась вином (а не знав, звідкіля, слуги ж знали, що черпали воду), кличе жениха староста,

¹⁰ і каже йому: Кожен чоловік перш добре вино ставить, а як підопють, тодї гірше; ти ж додержав добре вино аж досі.

¹¹ Сей почин ознак вробив Ісус у Канї Галилейській, і показав славу свою; і вірували в Него ученики Його.

¹² Після сього пійшов у Капернаум, Він і мати Його, й брати Його, й ученики Його; і там пробували небагато днів.

¹³ А була близько пасха у Жидів, і пійшов у Єрусалим Ісус,

¹⁴ і знайшов у церкві продаючих воли, й вівці, і голуби, й міняльників сидячих.

¹⁵ І, зробивши джгута скрутля, плетїнку з мотузків, повиганяв усїх із церкви, й вівці й воли, а міняльникам порозсипав гроші, і столи поперевертав;

¹⁶ а тим, що голуби продавали, рече: Візьміть се звідсіля; не робіть дому Отця мого домом торговим.

¹⁷ Згадали ж ученики Його, що написано: Ревність дому твого з'їла мене.

¹⁸ Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Що за знак покажеш нам, що се робиш?

¹⁹ Озвавсь Ісус і рече їм: Зруйнуйте сю церкву, й я за три дні підніму вам її.

²⁰ Казали тодї Жиди: Сорок і шість років будовано церкву сю, а Ти в три днї піднімеш її?

²¹ Він же глаголав про церкву тіла свого.

²² Як же встав з мертвих, згадали ученики Його, що Він се глаголав їм; і вірували писанню і слову, що глаголав Ісус.

²³ Як же був у Єрусалимі у пасху на сьвята, многі увірували в імя Його, побачивши чудеса Його, що робив.

²⁴ Сам же Ісус не звіряв ся їм, тим що знав усїх:

²⁵ бо не треба було Йому, щоб хто сьвідкував про чоловіка, бо Він знав, що було в чоловіку.

² На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його.

³ Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина!

⁴ Ісус же відказує їй: Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя!

⁵ А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже!

⁶ Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.

⁷ Ісус каже до слуг: Наповніть водою посудини. І їх поналивали вщерть.

⁸ І Він каже до них: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І занесли.

⁹ Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого

¹⁰ та й каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг...

¹¹ Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейській, і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його.

¹² Після цього відправивсь Він Сам, і мати Його, і брати Його, і Його учні до Капернауму, і там перебули небагато днів.

¹³ А зближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус.

¹⁴ І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міняльники.

¹⁵ І, зробивши бича з мотузків, Він вигнав із храму всіх, вівці й воли, а міняльникам гроші розсипав, і поперевертав їм столи.

¹⁶ І сказав продавцям голубів: Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торгового!

¹⁷ Тоді учні Його згадали, що написано: Ревність до дому Твого з'їдає Мене!

¹⁸ І обізвались юдеї й сказали Йому: Яке нам знамено покажеш, що Ти можеш робити таке?

¹⁹ Ісус відповів і промовив до них: Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його!

²⁰ Відказали ж юдеї: Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три дні поставиш його?

²¹ А Він говорив про храм тіла Свого.

²² Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писання та в слово, що сказав був Ісус.

²³ А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи, то багато-хто ввірували в Його Ймення, побачивши чуда Його, що чинив.

²⁴ Але Сам Ісус їм не звірявся, бо Сам знав усіх,

²⁵ і потреби не мав, щоб хто свідчив Йому про людину, бо знав Сам, що в людині було.