Від Івана 20:2-19 in Ukrainian

² Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.

³ Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.

⁴ Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.

⁵ І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.

⁶ Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,

⁷ а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.

⁸ Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.

⁹ Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.

¹⁰ Пійптли ж тодї ученики знов до себе.

¹¹ Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,

¹² і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.

¹³ І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.

¹⁴ І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.

¹⁵ Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже.Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи мені, де Його положив, і я Його візьму.

¹⁶ Рече їй Ісус: Марие. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.

¹⁷ Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.

¹⁸ Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.

¹⁹ Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.

² Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!

³ Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.

⁴ Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.

⁵ І, нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але він не ввійшов.

⁶ Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,

⁷ і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці...

⁸ Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.

⁹ Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.

¹⁰ І учні вернулися знову до себе.

¹¹ А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.

¹² І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...

¹³ І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...

¹⁴ І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...

¹⁵ Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!

¹⁶ Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!

¹⁷ Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!

¹⁸ Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...

¹⁹ Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!