21 Казали тодї Пилатові архиєрсї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський.
22 Відказав Пилат: Що написав, написав.
23 Тодї воїни, рознявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон намітку; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
24 Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Поділили одежу мою собі, і на мов платтв кидали жереб. То воїни се й зробили.
25 Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдадина.
26 Ісус же, побачивши матір і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.
27 Опісля рече ученику: Оть, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.
28 Після сього, знаючи Ісус, що все вже звершилось, щоб справдилось писаннє, рече: Жаждую.
29 Стояла ж посудина повна оцту, вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.
30 Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
31 Жиди ж, щоб не зоставались на хрестах тїла в суботу (був бо великий день тієї суботи), благали Пилата, щоб поперебивали їм гомілки, та й поздіймали.
32 Прийшли тодї воїни, й первому поломили ноги, й другому рознятому з Ним.
33 До Ісуса ж прийшовши, як побачили Його вже мертвого, не перебили Йому ніг;
34 а один з воїнів проколов Йому списом бік, і зараз вийшла кров і вода.
