Від Івана 13:2-25 in Ukrainian

² І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,

³ знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,

⁴ устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.

⁵ Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.

⁶ Приводить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?

⁷ Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.

⁸ Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.

⁹ Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.

¹⁰ Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.

¹¹ Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.

¹² Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?

¹³ Ви звете мене Учителем і Господем, і добре кажете, се бо я.

¹⁴ Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.

¹⁵ Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.

¹⁶ Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.

¹⁷ Коли се знаєте, то блаженні ви, воли робити мете се.

¹⁸ Не про всіх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.

¹⁹ Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я,

²⁰ Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.

²¹ Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.

²² Ззирались тодї між собою ученики, сумніваючись, про кого Він говорить.

²³ Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.

²⁴ Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.

²⁵ Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?

² Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,

³ то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

⁴ устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.

⁵ Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.

⁶ І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?

⁷ Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.

⁸ Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.

⁹ До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!

¹⁰ Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.

¹¹ Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.

¹² Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?

¹³ Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.

¹⁴ А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.

¹⁵ Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.

¹⁶ Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.

¹⁷ Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

¹⁸ Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!

¹⁹ Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.

²⁰ Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!

²¹ Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...

²² І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.

²³ При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.

²⁴ От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?

²⁵ І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?