Від Марка 6:22-37 in Ukrainian

²² і як увійшла дочка тієї Іродияди, танцювала, й догодила Іродові, й, тим, що сиділи з ним, озвав ся цар до дївицї: Проси в мене, чого бажаєш, а дам тобі.

²³ І поклявсь їй: Що, чого б у мене нї попросила, дам тобі, хочби й половину царства мого.

²⁴ Вона ж, вийшовши, каже матері своїй: Чого просити? Та ж каже: Голови Йоана Хрестителя.

²⁵ І, ввійшовши зараз швидко до царя, просила, кажучи: Хочу, шоб менї дав зараз на блюді голову Йоана Хрестителя.

²⁶ І зажурившись вельми цар, та задля клятьби й задля тих, що з ним сиділи, не хотів їй відмовити.

²⁷ І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темниці.

²⁸ І приніс голову його на блюдї, і дав її дівиці, а дївиця дала її матері своїй.

²⁹ І, довідавшись ученики його, пійшли і взяли тіло його, та й положили його в гробі.

³⁰ І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали.

³¹ І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть ніколи було їм їсти.

³² І поплили в пусте місце човном, окроме.

³³ І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усіх городів, та й випередили їх, і посходились до Него.

³⁴ І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівці, не маючі пастиря, і почав навчати їх багато.

³⁵ І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, -

³⁶ відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти.

³⁷ Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти?

²² і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!

²³ І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!

²⁴ Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя...

²⁵ І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!

²⁶ І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити.

²⁷ І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову.

²⁸ І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...

²⁹ А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.

³⁰ І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили.

³¹ І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.

³² І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного.

³³ І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили.

³⁴ І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати.

³⁵ І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня.

³⁶ Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти.

³⁷ А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти?