6 Побачивши ж Ісуса оддалеки, прибіг та й уклонив ся Йому,
7 і, закричавши голосом великим, каже: Що мені й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
8 (Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка.)
9 І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.
10 І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.
11 Пас ся ж там поблизу гір великий гурт свиней.
12 І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.
13 І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свині; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві,) та й потонули в морі.
14 А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городі і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.
15 І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.
16 І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свині.
17 І почали вони просити Його вийти з їх гряниць.
18 І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.
19 Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
20 І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всі дивувались.
21 А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.
22 І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,
23 і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.
24 І пійшов із ним, і слїдом за Ним тйшло багато народу, й тиснулись до Него.
25 Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,
26 і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дїзнала, а ще більш їй погіршало,