Від Луки 9:51-61 in Ukrainian

⁵¹ І сталось, як сповнились днї взяття Його (вгору), утвердив лице своє йти в Єрусалим,

⁵² і післав посланці перед лицем своїм; і пійшовши вони, увійшли в село Самарянське, щоб приготовити Йому.

⁵³ І не прийнято Його, бо лице Його було грядуще в Єрусалим.

⁵⁴ Бачивши ж ученики Його Яков та Йоан, казали: Господи, хочеш, скажемо, щоб огонь зійшов з неба та й пожер їх, як Ілия зробив?

⁵⁵ Він же обернувшись докорив їм, і рече: Не знаєте, якого ви духа.

⁵⁶ Син бо чоловічий не прийшов душі людські погубляти, а спасати. І пійшли в инше село.

⁵⁷ Стало ся ж, як ійшли вони, сказав у дорозї хтось до Него: Пійду слїдом за Тобою, куди б нї пійшов, Господи.

⁵⁸ І рече йому Ісус: Лисицї нори мають, і птицї небесні гнізда; Син же чоловічий не має, де голови прихилити.

⁵⁹ Рече ж до другого: Йди слідом за мною. Він же каже: Господи, дозволь мені пійти перш поховати батька мого.

⁶⁰ Рече ж йому Ісус: Остав мертвим ховати своїх мерців, ти ж іди, проповідуй царство Боже:

⁶¹ Рече ж і другий: Пійду слїдом за Тобою, Господи; перше ж дай менї попрощатись із тими, що в дому моїм.

⁵¹ І сталось, коли дні вознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.

⁵² І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити.

⁵³ А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму.

⁵⁴ Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив.

⁵⁵ А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа.

⁵⁶ Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село.

⁵⁷ І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: Я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов.

⁵⁸ Ісус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має ніде й голови прихилити!

⁵⁹ І промовив до другого Він: Іди за Мною. А той відказав: Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати.

⁶⁰ Він же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже.

⁶¹ А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.