Від Луки 20:1-44 in Ukrainian

¹ І сталось одного з тих днів, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,

² і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?

³ Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть мені:

⁴ Хрещеннє Йоанове з неба було чи від людей?

⁵ Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?

⁶ Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.

⁷ І відказали, що не знають, звідкіля.

⁸ А Ісус Їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.

⁹ Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.

¹⁰ І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожні.

¹¹ І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожні,

¹² І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.

¹³ Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.

¹⁴ Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.

¹⁵ І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?

¹⁶ Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!

¹⁷ Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?

¹⁸ Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.

¹⁹ І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.

²⁰ І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.

²¹ І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.

²² Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?

²³ Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокутуєте?

²⁴ Покажіть менї денария. Чиє мав обличчє і надпись? Озвавшися ж сказали: Кесареве.

²⁵ Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові

²⁶ І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.

²⁷ Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,

²⁸ говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездітний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.

²⁹ Сім оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездітний.

³⁰ І взяв другий жінку, та й сей умер бездітний.

³¹ І третій узяв її, та й не зоставили дітей, і повмирали.

³² Опісля ж усїх умерла й жінка.

³³ Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сім бо мали її за жінку.

³⁴ І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:

³⁵ которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:

³⁶ бо ані вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.

³⁷ А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.

³⁸ Бог же не мертвих а живих, всї бо Йому живуть.

³⁹ Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.

⁴⁰ І більш не сьміли питати Його нї про що.

⁴¹ Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?

⁴² А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене,

⁴³ доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.

⁴⁴ Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?

¹ І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

² та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

³ І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

⁴ Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

⁵ Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

⁶ А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

⁷ І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

⁸ А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

⁹ І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

¹⁰ А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

¹¹ І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

¹² І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

¹³ Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

¹⁴ Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

¹⁵ І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

¹⁶ Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

¹⁷ А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

¹⁸ Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

¹⁹ А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

²⁰ І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

²¹ І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

²² Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

²³ Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

²⁴ Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

²⁵ А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

²⁶ І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

²⁷ І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

²⁸ та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

²⁹ Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

³⁰ І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

³¹ І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

³² А по всіх умерла й жінка.

³³ А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

³⁴ Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

³⁵ А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

³⁶ ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

³⁷ А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

³⁸ Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

³⁹ Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

⁴⁰ І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

⁴¹ І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

⁴² Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

⁴³ поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

⁴⁴ Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?