Від Луки 19:8-32 in Ukrainian

⁸ Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коди кого чим обидив, віддаю вчетверо.

⁹ Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасенне домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:

¹⁰ прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.

¹¹ Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.

¹² Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.

¹³ Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.

¹⁴ Мішане ж його ненавиділи його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над вами.

¹⁵ І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.

¹⁶ Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.

¹⁷ І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.

¹⁸ І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин.

¹⁹ Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.

²⁰ Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:

²¹ боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв.

²² Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;

²³ а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.

²⁴ І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.

²⁵ (І казали йому: Пане, має десять мин.

²⁶ Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.

²⁷ А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.

²⁸ І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.

²⁹ І сталось, як наближавсь до Внтфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,

³⁰ глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него ніхто з людей ніколи не сідав. Одвязавши його, приведіть.

³¹ І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому : Що Господеві треба його.

³² Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.

⁸ Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

⁹ Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

¹⁰ Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

¹¹ Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

¹² Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

¹³ І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

¹⁴ Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

¹⁵ І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

¹⁶ І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

¹⁷ І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

¹⁸ І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

¹⁹ Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

²⁰ І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

²¹ Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

²² І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

²³ Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

²⁴ І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

²⁵ І відказали йому: Пане, він десять мін має.

²⁶ Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

²⁷ А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

²⁸ А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

²⁹ І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

³⁰ наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

³¹ Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

³² Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.