Від Луки 16:7-15

⁷Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшениці. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.

⁸І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріші над синів сьвітла в роді своїм.

⁹І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї.

¹⁰Вірний у найменшому і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.

¹¹Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?

¹²І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?

¹³Жаден слуга не може двом павам служити: або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.

¹⁴Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.

¹⁵І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми. Бог же знав серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.