Від Луки 13:2-27 in Ukrainian

² І озвавшись Ісус, рече їм: Чи думаєте, що Галилейцї сї грішниці від усіх Галилейцїв були, що так постраждали?

³ Нї, глаголю вам; тільки ж, коли, не покаєтесь, усї так само погинете.

⁴ Або ті вісїмнайцять, що впала на них башта в Силоамі та й побила, щ думаєте, що сї були більші довжники, над усіх людей що живуть в Єрусалимі?

⁵ Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всі так само погинете.

⁶ Сказав же сю приповість: Смоківницю мав хтось у винограднику своїм посаджену; й прийшов овощу шукати на нїй, та й не знайшов,

⁷ Рече ж до винаря: Ось три роки; приходжу, шукаючи овощу на смоківницї сїй, та й не знаходжу. Зрубай її, на що й землю займає?

⁸ Він же, озвавшись, каже йому: Господи, зостав її і на се лїто, поки прокопаю круг неї та обложу гноєм,

⁹ чей зродить овощ; коли ж нї, тоді зрубаєш її.

¹⁰ Навчав же в одній школі по суботам.

¹¹ І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була сгорблена, й не могла зовсім випростатись.

¹² Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї.

¹³ І положив на неї руки, й зараз стала права, й прославляла Бога.

¹⁴ Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: в шість днів, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня.

¹⁵ Відказав тоді йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязув вода свого або осла від ясел, та веде поїти?

¹⁶ Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй?

¹⁷ І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всі люде радувались усїм славним, що сталось від Него ?

¹⁸ Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його?

¹⁹ Подобне воно зерну горчицї, що взявши чоловік, кинув у город свій, і виросло воно, й стало дерево велике; й птаство небесне кублилось між гіллєм його.

²⁰ І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?

²¹ Подобне воно квасу, що взявши жінка, розчинила у трох мірках борошна, поки вкисне все.

²² І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму.

²³ Каже ж один Йому: Господи, чи тих мало, що спасають ся? Він же рече до них:

²⁴ Силкуйтесь увійти тісними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють.

²⁵ І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;

²⁶ тоді станете казати: Ми їли перед Тобою й пили, й по улицях наших навчав єси.

²⁷ І скаже: Глаголю вам, що не знаю вас, звідкіля ви: уступіть ся від мене, всї, що робите неправду.

² Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?

³ Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!

⁴ Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?

⁵ Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!

⁶ І Він розповів оцю притчу: Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.

⁷ І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу; зрубай його, нащо й землю марнує воно?

⁸ А той йому в відповідь каже: Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм,

⁹ чи року наступного плоду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його.

¹⁰ І навчав Він в одній з синагог у суботу.

¹¹ І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись.

¹² А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї.

¹³ І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога!

¹⁴ Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього.

¹⁵ А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти?

¹⁶ Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут?

¹⁷ А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники. І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив!

¹⁸ Він же промовив: До чого подібне Царство Боже, і до чого його прирівняю?

¹⁹ Подібне воно до гірчичного зерна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм саді. І воно виросло, і деревом стало, і кублилось птаство небесне на віттях його.

²⁰ І знову сказав Він: Із чим порівняю Я Божеє Царство?

²¹ Подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне.

²² І проходив містами та селами Він і навчав, до Єрусалиму простуючи.

²³ І озвався до Нього один: Господи, хіба буде мало спасених? А Він відказав їм:

²⁴ Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть!

²⁵ Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам! А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви!

²⁶ Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти...

²⁷ А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!