13 І положив на неї руки, й зараз стала права, й прославляла Бога.
14 Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: в шість днів, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня.
15 Відказав тоді йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязув вода свого або осла від ясел, та веде поїти?
16 Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй?
17 І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всі люде радувались усїм славним, що сталось від Него ?
18 Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його?
19 Подобне воно зерну горчицї, що взявши чоловік, кинув у город свій, і виросло воно, й стало дерево велике; й птаство небесне кублилось між гіллєм його.
20 І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?
21 Подобне воно квасу, що взявши жінка, розчинила у трох мірках борошна, поки вкисне все.
22 І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму.
23 Каже ж один Йому: Господи, чи тих мало, що спасають ся? Він же рече до них:
24 Силкуйтесь увійти тісними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють.
25 І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;
26 тоді станете казати: Ми їли перед Тобою й пили, й по улицях наших навчав єси.
27 І скаже: Глаголю вам, що не знаю вас, звідкіля ви: уступіть ся від мене, всї, що робите неправду.
28 Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всіх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.
29 І прийдуть од сходу й заходу, і від півночі й полудня, та й сядуть у царстві Божому:
30 І ось є останнї, що будуть перві, й перві, що будуть останні.
31 Того дня приступили деякі Фарисеї, кажучи Йому: Зійди звідсїля, бо Ірод хоче Тебе вбити.