Від Луки 11:4-43 in Ukrainian

⁴ І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.

⁵ І рече до них: Хто з вас мати ме приятеля, і прийде до него о півночі, і скаже йому: Друже, позич менї три хліби,

⁶ бо приятель мій прийшов до мене з дороги, й не маю що поставити перед ним;

⁷ а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і діти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:

⁸ глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.

⁹ І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.

¹⁰ Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукав, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.

¹¹ У которого ж з вас, батьків, просити ме син хліба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?

¹² Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?

¹³ Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, яв же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?

¹⁴ І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.

¹⁵ Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяв біси.

¹⁶ Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.

¹⁷ Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе розділившись, пустіє; і господа - проти господи, падає.

¹⁸ Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, яв устоїть царство його? Бо кажете, що Ведьзевулом виганяю біси.

¹⁹ Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх ? Тим суддями вашими вони будуть.

²⁰ Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.

²¹ Коли ж сильний, в'оружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.

²² Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужав його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздав здобич його.

²³ Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.

²⁴ Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукав по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.

²⁵ І прийшовши знайде її виметену й прибрану.

²⁶ Тоді йде та бере сім инших духів, злїщих над себе; і, ввійшовши, домують там; і буде останнє чоловіка того гірше першого.

²⁷ Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.

²⁸ Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.

²⁹ Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.

³⁰ Бо, як Йона був ознакою Ниневянам, так буде й Син чоловічий кодлу сьому:

³¹ Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землі послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут,

³² Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповіді Йониній; а ось більший Йони тут.

³³ Ніхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.

³⁴ Сьвітло тїлу око; коли ж оце тїіо твоє ясне буде, то й все тїло твоє сьвітле: коли ж лихе буде, то й тїло твоє темне.

³⁵ Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.

³⁶ Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи ніякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.

³⁷ Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сів за столом.

³⁸ Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.

³⁹ Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.

⁴⁰ Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.

⁴¹ Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.

⁴² Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, та й того не залишати.

⁴³ Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.

⁴ І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого!

⁵ І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби,

⁶ бо прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому.

⁷ А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі.

⁸ Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує.

⁹ І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам!

¹⁰ Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять.

¹¹ І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину?

¹² Або, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона?

¹³ Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?

¹⁴ Раз вигонив Він демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А народ дивувався.

¹⁵ А деякі з них гомоніли: Виганяє Він демонів силою Вельзевула, князя демонів...

¹⁶ А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

¹⁷ Він же знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, само проти себе поділене, запустіє, і дім на дім упаде.

¹⁸ А коли й сатана поділився сам супроти себе, як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом вигоню Я демонів.

¹⁹ Коли ж Вельзевулом вигоню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями.

²⁰ А коли перстом Божим вигоню Я демонів, то справді прийшло до вас Боже Царство.

²¹ Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його.

²² Коли ж дужчий від нього його нападе й переможе, то всю зброю йому забере, на яку покладався був той, і роздасть свою здобич.

²³ Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!

²⁴ Коли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов.

²⁵ А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану.

²⁶ Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше!

²⁷ І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!

²⁸ А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!

²⁹ А як люди збиралися, Він почав промовляти: Рід цей рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони.

³⁰ Бо як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього.

³¹ Цариця південна на суд стане з мужами роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон!

³² Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!

³³ Засвіченого світильника ніхто в сховок не ставить, ані під посудину, але на свічник, щоб бачили світло, хто входить.

³⁴ Око твоє то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне.

³⁵ Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою!

³⁶ Бо коли твоє тіло все світле, і не має жадної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник осяяв блиском тебе.

³⁷ Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.

³⁸ Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.

³⁹ Господь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!

⁴⁰ Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?

⁴¹ Тож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте.

⁴² Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!

⁴³ Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках!