35 Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.
36 Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи ніякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.
37 Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сів за столом.
38 Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.
39 Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.
40 Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.
41 Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
42 Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, та й того не залишати.
43 Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
44 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
45 Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й вас обижаєш.
46 Він же рече: І вам, законникам, горе! що накдадуете людям тягарі котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.
47 Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.
