Пісня над піснями 5:7-13

⁷Стріли мене сторожі, що ходять по місті, набили мене, завдали мені рани... Здерли з мене моє покривало, сторожі міських мурів!

⁸Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я хвора з кохання!

⁹Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти нас?

¹⁰Коханий мій білий й рум'яний, визначніший він від десяти тисяч інших...

¹¹Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон...

¹²Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали!

¹³Його личка як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра текуча!