60і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
61і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...
62і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:
63його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,
64його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.
65Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,
66і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!
67Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,
68а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!