Псалми 62:2-4

²(62-3) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюся дуже!

³(62-4) Доки будете ви нападати на людину? Усі хочете ви розтрощити її, немов мур той похилений, мов би паркан той валющий!

⁴(62-5) Вони тільки й думають, як би зіпхнути її з висоти, вони полюбили неправду: благословляють своїми устами, в своєму ж нутрі проклинають!... Села.