16(49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,
17(49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!
18(49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,
19(49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
20(49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!