4(41-5) Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
5(41-6) Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?
6(41-7) А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...
7(41-8) Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:
8(41-9) Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...
9(41-10) Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!
10(41-11) Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,