8(39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!
9(39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,
10(39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...
11(39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.
12(39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!
13(39-14) Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!