13(38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
14(38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
15(38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
16(38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
17(38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,