Псалми 37:5-37

⁵На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,

⁶і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.

⁷Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.

⁸Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,

⁹бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!

¹⁰А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,

¹¹а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!

¹²Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,

¹³та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!

¹⁴Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,

¹⁵та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!

¹⁶Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,

¹⁷бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!

¹⁸Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,

¹⁹за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.

²⁰Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!

²¹Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,

²²бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!

²³Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;

²⁴коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.

²⁵Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.

²⁶Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.

²⁷Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!

²⁸Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!

²⁹Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.

³⁰Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,

³¹Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.

³²А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,

³³та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.

³⁴Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.

³⁵Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,

³⁶та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!

³⁷Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,