Псалми 35:2-26

²візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

³Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

⁴Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

⁵Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

⁶нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

⁷бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

⁸Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

⁹А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

¹⁰Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

¹¹Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

¹²віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

¹³А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

¹⁴Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

¹⁵А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

¹⁶з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

¹⁷Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

¹⁸Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

¹⁹Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

²⁰бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

²¹свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

²²Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

²³Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

²⁴розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

²⁵нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

²⁶Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!