Псалми 35:11-27

¹¹Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

¹²віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

¹³А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

¹⁴Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

¹⁵А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

¹⁶з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

¹⁷Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

¹⁸Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

¹⁹Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

²⁰бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

²¹свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

²²Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

²³Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

²⁴розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

²⁵нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

²⁶Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

²⁷Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!