Приповісті 5:5-20

⁵її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

⁶Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

⁷Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

⁸віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

⁹щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

¹⁰щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

¹¹І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

¹²і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

¹³І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

¹⁴Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

¹⁵Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

¹⁶чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

¹⁷Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

¹⁸Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

¹⁹вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

²⁰І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?