6Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:
7він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!
8Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.
9Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.
10Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:
11довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!
12Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.
13Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.
14Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.
15І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.
16Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.
17Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.
18Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.
19Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.
20Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.
22Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.
23Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.