Приповісті 30:2-8

²Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,

³і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...

⁴Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?

⁵Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.

⁶До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.

⁷Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:

⁸віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,