Приповісті 25:12-25

¹²Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.

¹³Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.

¹⁴Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.

¹⁵Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.

¹⁶Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.

¹⁷Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.

¹⁸Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

¹⁹Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.

²⁰Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.

²¹Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,

²²бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!

²³Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.

²⁴Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

²⁵Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.