Приповісті 17:1-25

Click on verse(s) to share them!

¹Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

²Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

³Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

⁴Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

⁵Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

⁶Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

⁷Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

⁸Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

⁹Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

¹⁰На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

¹¹Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

¹²Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

¹³Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

¹⁴Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

¹⁵Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

¹⁶Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

¹⁷Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

¹⁸Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

¹⁹Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

²⁰Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

²¹Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

²²Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

²³Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

²⁴З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

²⁵Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.