9Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
25Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
26У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
28У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
29Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
31Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
35Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
Google Play
APK
Приповісті 14
Приповісті 14:9-35