16Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!
17Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!
18Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.
19Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.
20Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...