Дії 7:35-57

³⁵Сього Мойсея, котрого відцурались вони, кажучи: хто тебе настановив князем та суддею над нами? сього Бог князем і збавителем післав рукою ангела, що явивсь йому в кущі (корчі).

³⁶Сей вивів їх, робивши чудеса та ознаки в Єгипті, й на Червоному морі, і в пустиш сорок років.

³⁷Се той Мойсей, що сказав синам Ізраїлевим: Поставить вам Господь Бог ваш пророка з братів ваших, як мене; Його слухайте.

³⁸Се той, що був у зборі в пустині з ангелом, котрий промовляв до него на горі Сипаї, та з отцями нашими, що прийняв живі слова, щоб дати нам.

³⁹Котрому не хотїли слухняними бути отцї наші, а відопхнули його, і обернулись серцем у Єгипет,

⁴⁰говорячи Ааронові: Зроби нам богів, котрі б ійшли перед нами; бо Мойсей той, що вивів нас із Єгипту, не знаємо, що стало, ся з ним.

⁴¹І зробили телця в дні ті, і приносили посьвяти ідолу, і втїшались дїлами рук своїх.

⁴²Одвернув ся ж Бог і попустив їх кланятись воїнству небесному, як написано в книзі пророків: Хиба заколене та посьвяти приносили ви мені сорок років у пустинї, доме Ізраїлїв?

⁴³Ні, ви підняли намет Молохів і зорю бога вашого РемФана, боввани, що поробили на поклоненнє їм; і переселю я вас дальш Вавилона.

⁴⁴Намет сьвідчення був у отців наших у пустинї, як звелїв Той, Хто глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.

⁴⁵Котрий також узявши отцї наші винесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отцїв наших, аж до днів Давидових.

⁴⁶Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.

⁴⁷Соломон же збудував йому храм.

⁴⁸Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:

⁴⁹Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?

⁵⁰Хиба не моя рука зробила се все?

⁵¹Люде тугошиі і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.

⁵²Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.

⁵³Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.

⁵⁴Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.

⁵⁵Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правиці у Бога,

⁵⁶і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.

⁵⁷Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушне на него,