Дії 27:21-26

²¹Як же довго не їли ми, то ставши Павел серед них, рече: Люде, треба було, послухавши мене, не відчалювати від Криту, (то) і не здобулись би такої втрати і шкоди.

²²А тепер благаю вас, бодріть ся; не буде бо погибелї нї одній душі з вас, окрім корабля.

²³Явив ся бо мені сієї ночи ангел Бога, до котрого я належу й котрому служу,

²⁴глаголючи: Не бійсь, Павле: ти мусиш стояти перед кесарем, і ось дарував тобі Бог усіх тих, що плинуть з тобою.

²⁵Тим бодріть ся, люде (добрі); вірую бо Богу, що так буде, як сказано мені.

²⁶Мусимо бо до острова якогось пристати.