12Як же почули ми се, благали ми й тамешні, щоб не йшов він у Єрусалим.
13Озвав ся ж Павел: Що робите, плачучи та рвучи мені серце? я бо не то звязаним бути готов, а й умерти в Єрусалимі за ймя Господа Ісуса.
14Як же він не дав себе вговорити, замовкли ми, кажучи: Нехай буде воля Господня.
15По тих же днях, налагодившись, пустились у Єрусалим.
16Ішли ж з нами й деякі з учеників із Кесариї, і вели одного Мнасона Кипрянина, старого ученика, в котрого б нам оселитись.
17Як же прибули к Єрусалим, радо прийняли нас брати.