Дії 20:24-32

²⁴Та ні про що я не дбаю, й не дорога мені душа моя, аби з радістю скінчити путь мій і ту службу, що прийняв я од Господа Ісуса, щоб сьвідкувати евангелию благодати Божої.

²⁵І тепер ось я знаю, що більш не бачити мете лиця мого ви всї, між котрими ходив я, проповідуючи царство Боже.

²⁶Тим я сьвідкую вам сьогодні, що чистий я від крові всіх.

²⁷Бо я не вхилявсь обявляти вам усяку волю Божу.

²⁸Тим достерегайте себе і все стадо, в котрому вас Дух сьвятий настановив єпископами, щоб пасти церкву Божу, котру придбав кровю своєю.

²⁹Я бо знаю се, що після виходу мого прийдуть вовки хижі між вас, що не пощадять стада.

³⁰І з вас самих устануть люде, говорячи розворотне, щоб потягти учеників за собою.

³¹Тим пильнуйте, памятаючи, що три роки ніч і день не переставав я із слїзми напоминати кожного.

³²А тепер передаю вас, брати, Богові і слову благодати Його, котрим може збудувати вас і дати вам наслїддє між усїма осьвяченими.