Дії 20:17-31

¹⁷З Милета ж, піславши в Єфес, прикликав старших церковних.

¹⁸Як же прийшли до него, рече їм: Ви знаєте з первого дня, як прийшов я в Азию, яким робом пробував я з вами всякого часу,

¹⁹служачи Господові з усякою покорою і многими слїзми і спокусами, які прилучали ся мені од Жидівського чигання,

²⁰і що я ні від чого корисного не вхиляв ся, щоб не звістити вам і не навчати вас прилюдно і по домам,

²¹сьвідкуючи й Жидам і Єленянам покаянне перед Богом і віру в Господа нашого Ісуса Христа.

²²І ось я, звязаний духом, ійду в Єрусалим, не знаючи, що в йому приключить ся мені.

²³Тільки що Дух сьвятий по городам сьвідкує слово, що кайдани мене та муки ждуть.

²⁴Та ні про що я не дбаю, й не дорога мені душа моя, аби з радістю скінчити путь мій і ту службу, що прийняв я од Господа Ісуса, щоб сьвідкувати евангелию благодати Божої.

²⁵І тепер ось я знаю, що більш не бачити мете лиця мого ви всї, між котрими ходив я, проповідуючи царство Боже.

²⁶Тим я сьвідкую вам сьогодні, що чистий я від крові всіх.

²⁷Бо я не вхилявсь обявляти вам усяку волю Божу.

²⁸Тим достерегайте себе і все стадо, в котрому вас Дух сьвятий настановив єпископами, щоб пасти церкву Божу, котру придбав кровю своєю.

²⁹Я бо знаю се, що після виходу мого прийдуть вовки хижі між вас, що не пощадять стада.

³⁰І з вас самих устануть люде, говорячи розворотне, щоб потягти учеників за собою.

³¹Тим пильнуйте, памятаючи, що три роки ніч і день не переставав я із слїзми напоминати кожного.