Дії 15:11-36

¹¹Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.

¹²І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!

¹³Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.

¹⁴Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.

¹⁵І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:

¹⁶Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

¹⁷щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!

¹⁸Господеві відвіку відомі всі вчинки Його.

¹⁹Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,

²⁰але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.

²¹Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.

²²Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,

²³написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!

²⁴Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

²⁵то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,

²⁶людьми тими, що душі свої віддали за Ім'я Господа нашого Ісуса Христа.

²⁷Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

²⁸Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:

²⁹стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...

³⁰Посланці ж прийшли в Антіохію, і, зібравши народ, доручили листа.

³¹А перечитавши, раділи з потішення того.

³²А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів.

³³А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

³⁴Але Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

³⁵А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із іншими багатьома Слово Господнє.

³⁶А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають.