Дії 13:34-46

³⁴А що воскресив Його з мертвих, так, що більш не вернеть ся на зотлїннє, то так глаголав: дам вам сьвятий Давидів завіт.

³⁵Тим і в иншій (псальмі) глаголе: Не даси Сьвятому твоєму видїти зотлїння.

³⁶Давид бо, послуживши своєму родові, Божою волею уснув, і положено його до батьків його, і ввидїв зотлїнне;

³⁷Той же, що Його Бог підняв, не видїв зотлїння.

³⁸Відоме ж нехай буде вам, мужі к брати, що через Него вам прощенне гріхів проповідуєть ся;

³⁹і від чого не могли ви у законі :, Мойсейовім справдити ся, у Тому всякий віруючий оправдуєть ся.

⁴⁰Гледїть же, щоб не прийшло на вас те, що сказано в пророків:

⁴¹Дивіть ся, гордівники, та дивуйтесь, та й пощезайте, бо дїло роблю я в днї ваші, діло, котрому не увірили б, коли б хто розказував вам.

⁴²Як же виходили вони з школи, просили їх погане, щоб і другої суботи говорили слова сї.

⁴³Як же розійшлась школа, тоді многі з Жидів і побожних нововірцїв ішли слїдом за Павлом та Варнавою, котрі, розмовляючи з ними, напоминали їх, щоб пробували в благодатї Божій.

⁴⁴А другої суботи мало не ввесь город зібрав ся слухати слово Боже.

⁴⁵Видївши ж Жиди народ, сповнились завистю, і перечили речам Павла та хулили.

⁴⁶Озвавшись Павел та Варнава, сказали сьміливо: До вас треба було перше промовити слово Боже; коли ж відкинули ви його і вважаєте себе за недостойних життя вічнього, то ось обертаємось до поган.