Дії 13:15-37

¹⁵Як же прочитано з закону та пророків, післала старшина шкільна до них, говорячи: Мужі брати, коли маєте слово утїшення до людей, то промовте.

¹⁶Вставши ж Павел і повівши рукою, рече: Мужі Ізраїлські і богобоязливі, слухайте:

¹⁷Бог народу Ізраїлського вибрав отців наших, і підняв угору народ, як був він захожим у землї Єгипецькій, і рамям високим вивів їх з неї.

¹⁸І до сорока літ годував їх у пустині.

¹⁹А зруйнувавши, сїм народів у землї Канаанській, попаював їм землю їх.

²⁰А після сього лїт з чотириста й пятьдесять давав (їм) суддів до Самуїла пророка.

²¹А потім забажали вони царя, і дав їм Бог Саула, сина Кисового, чоловіка з роду Веняминового, на сорок лїт.

²²А відсунувши його, підняв їм Давида за царя, котрому сьвідкуючи, рече: Знайшов я Давида сина Єссеєвого, чоловіка по серцю моєму, котрий вчинить усю волю мою.

²³Із його ж насіння підняв Бог по обітуванню Ізраїлеві Спаситедя Ісуса,

²⁴перед котрого приходом проповідував Йоан хрещеннє покаяння всьому народові Ізраїлевому.

²⁵Сповнивши ж Йоан путь свій, рече: Хто я, думаєте ви? Се не я. А ось іде за мною, котрому я недостоєн обувє ніг розвязати.

²⁶Мужі брати, синове роду Авраамового, і всі богобоязливі між вами, вам слово спасення сього послано.

²⁷Ті бо, що жили в Єрусалимі, і князї їх, не зрозумівши сього і голосів пророчих, читаних що - суботи, сповнили їх, осудивши Його,

²⁸і, не знайшовши нїякої вини смерти, просили Пилата убити Його.

²⁹Як же скінчилось усе, що пре Него писано, знявши з дерева, положили у гробі;

³⁰Бог же воскресив Його з мертвих,

³¹Многі днї являв ся Він тим, що поприходили з Ним з Галилеї в Єрусалим; вони сьвідки Його перед людьми.

³²А ми вам благовіствуємо обітуваннє, дане отцям,

³³що його Бог сповнив нам, дітям їх, піднявши Ісуса, як і в другій псальмі написано: Син мій єси Ти; я сьогодні родив Тебе.

³⁴А що воскресив Його з мертвих, так, що більш не вернеть ся на зотлїннє, то так глаголав: дам вам сьвятий Давидів завіт.

³⁵Тим і в иншій (псальмі) глаголе: Не даси Сьвятому твоєму видїти зотлїння.

³⁶Давид бо, послуживши своєму родові, Божою волею уснув, і положено його до батьків його, і ввидїв зотлїнне;

³⁷Той же, що Його Бог підняв, не видїв зотлїння.