Дії 10:17-33

¹⁷Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,

¹⁸і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро?

¹⁹Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе.

²⁰Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!

²¹І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?

²²А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх.

²³Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.

²⁴І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.

²⁵А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

²⁶Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!

²⁷І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

²⁸і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту.

²⁹Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?

³⁰А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі

³¹й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися.

³²Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі.

³³Я зараз по тебе послав, ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі.