Дії 10:1-16

¹Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським.

²З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився.

³Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!

⁴Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.

⁵Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.

⁶Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити.

⁷Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому,

⁸і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію.

⁹А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

¹⁰І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло,

¹¹і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

¹²У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.

¹³І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!

¹⁴А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!

¹⁵І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!

¹⁶І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.