8Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.
9Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,
10усе в молитвах моїх мелючись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.
11Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне дла утвердження вашого;
12се ж єсть утішитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.
13Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.
14Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.
15От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати.
16Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасенне всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.
17Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.
18Одкриваеть ся бо гаїв Божий з неба на всяке нечесте і неправду людей, що держить істину в неправді.
19Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явившім.
20Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання.
21Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.
22Славлячи себе мудрими, потуманїли,
23і обернули славу нетлінного Бога на подобину образа тлінного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.
24Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.
25Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь.
26За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернула природню подобу на протиприродню;