До римлян 15:1-18

¹Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.

²Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.

³Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене.

⁴А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію.

⁵А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,

⁶щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

⁷Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.

⁸Кажу ж, що Христос для обрізаних став за служку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обітниці,

⁹а для поган щоб славили Бога за милосердя, як написано: Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я Твоє буду виспівувати!

¹⁰І ще каже: Тіштесь, погани, з народом Його!

¹¹І ще: Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!

¹²І ще каже Ісая: Буде корінь Єссеїв, що постане, щоб панувати над поганами, погани на Нього надіятись будуть!

¹³Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!

¹⁴І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати.

¹⁵А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога,

¹⁶щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим.

¹⁷Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,

¹⁸бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином,