Від Івана 9:1-30

¹І, йдучи мимо, побачив чоловіка, сліпого зроду.

²І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся.

³Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому.

⁴Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити.

⁵Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.

⁶Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі елїпому,

⁷і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий.

⁸Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив ?

⁹Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я.

¹⁰Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі?

¹¹Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я.

¹²Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю.

¹³Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого.

¹⁴Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.

¹⁵Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.

¹⁶Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Яв може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.

¹⁷Кажуть елїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк.

¹⁸Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого.

¹⁹І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить?

²⁰Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;

²¹як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить.

²²Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи.

²³Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте.

²⁴Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний.

²⁵Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.

²⁶Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої?

²⁷Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути?

²⁸Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики.

²⁹Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він.

³⁰Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої.