47Хто від Бога, слова Божі слу. хав. Тому ви не слухаєте, що ви ве від Бога.
48Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи недобре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?
49Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене.
50Я ж не шукаю моєї слави; єсть, хто шукає й судить.
51Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік.
52Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік.
53Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш ?
54Відказав Ісус: Коди я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш.
55не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню.
56Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв.
57Казали тодї Жиди до Него: Не маєш пятидесяти років ще, і Авраама видїв єси?
58Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш нїж Авраамові бути, я був.