Від Івана 8:29-58

²⁹І Пославший мене - зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я робото всякого часу, що подобавть ся Йому.

³⁰Як се Він промовляв, многі увірували в Него.

³¹Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справді ви ученики мої будете,

³²і зрозумієте правду, й правда визволить вас.

³³Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї ніколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете?

³⁴Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.

³⁵Невільник же не пробував в дому до віку, Син пробував до віку.

³⁶Коли ж Син визволить вас, справді вільними будете.

³⁷Знаю, що ви насїннв Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.

³⁸Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.

³⁹Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.

⁴⁰Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.

⁴¹Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога.

⁴²Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав.

⁴³Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого.

⁴⁴Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину; й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.

⁴⁵А що я правду глаголю, не віруєте менї.

⁴⁶Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ас правду глаголю, чому ви не віруєте менї?

⁴⁷Хто від Бога, слова Божі слу. хав. Тому ви не слухаєте, що ви ве від Бога.

⁴⁸Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи недобре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?

⁴⁹Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене.

⁵⁰Я ж не шукаю моєї слави; єсть, хто шукає й судить.

⁵¹Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік.

⁵²Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік.

⁵³Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш ?

⁵⁴Відказав Ісус: Коди я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш.

⁵⁵не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню.

⁵⁶Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв.

⁵⁷Казали тодї Жиди до Него: Не маєш пятидесяти років ще, і Авраама видїв єси?

⁵⁸Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш нїж Авраамові бути, я був.