Від Івана 8:20-57

²⁰Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його...

²¹І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...

²²А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?

²³І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.

²⁴Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.

²⁵А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас.

²⁶Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув.

²⁷Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.

²⁸Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив.

²⁹А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби.

³⁰Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.

³¹Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,

³²і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!

³³Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?

³⁴Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.

³⁵І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

³⁶Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

³⁷Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.

³⁸Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого.

³⁹Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові.

⁴⁰А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.

⁴¹Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога.

⁴²А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

⁴³Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.

⁴⁴Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.

⁴⁵А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу.

⁴⁶Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?

⁴⁷Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.

⁴⁸Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?

⁴⁹Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.

⁵⁰Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.

⁵¹Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!

⁵²І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

⁵³Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?

⁵⁴Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

⁵⁵І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю.

⁵⁶Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.

⁵⁷А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив?