Від Івана 7:9-25

⁹Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

¹⁰Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, не відкрито, але ніби потай.

¹¹А юдеї за свята шукали Його та питали: Де Він?

¹²І поголоска велика про Нього в народі була. Одні говорили: Він добрий, а інші казали: Ні, Він зводить з дороги народ...

¹³Та відкрито про Нього ніхто не казав, бо боялись юдеїв.

¹⁴У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

¹⁵І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись?

¹⁶Відповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене.

¹⁷Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.

¹⁸Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема.

¹⁹Чи ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене?

²⁰Народ відповів: Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити?

²¹Ісус відповів і сказав їм: Одне діло зробив Я, і всі ви дивуєтесь.

²²Через це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

²³Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?

²⁴Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!

²⁵Дехто ж з єрусалимлян казали: Хіба це не Той, що Його шукають убити?